Місяць: Вересень 2020

“Франкова осінь в Нагуєвичах”: Виставка ілюстрацій до оповідань Бруно Шульца

      “Франкова освінь у Нагуєвичах” цього року розпочинається за сприяння Творчого об’єнання “Кактус” та в рамках творчого проєкту Тетяни Думан та Левка Скопа “Виставка ілюстрацій до оповідань Бруно Шульца”. Вперше в історії мистецтва Дрогобиччини виставка ілюстрацій до оповідань Бруно Шульца та презентації книги оповдання […]

Невідомі документи з життя і діяльності Петра Франка. Частина сьома.

                          З нагоди 130-річчя від народження Петра Франка Сьогодні продовжую публікувати документи з життя і діяльності Петра Франка (28.06.1890–07.1941?) – сина Івана Франка, педагога, науковця, громадського, культурно-просвітнього та військового діяча, провідного фахівця українського […]

“ЛУЧНИК КЛЕМЕНСА КОРЕВА ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ ПОХОДІВ ВЛАДИСЛАВА ІІ” АБО ЯК ЗАСНУВАЛИ СЕЛО ДОВГЕ “НА ПУСТЦІ ДОВГЕ” ДРОГОБИЦЬКОГО ПОВІТУ У БЕРЕЗНІ 1412 Р.

“ЛУЧНИК КЛЕМЕНСА КОРЕВА ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ ПОХОДІВ ВЛАДИСЛАВА ІІ” АБО ЯК ЗАСНУВАЛИ СЕЛО ДОВГЕ “НА ПУСТЦІ ДОВГЕ” ДРОГОБИЦЬКОГО ПОВІТУ У БЕРЕЗНІ 1412 Р.
ВІДМОВА ВІД ФАЛЬСИФІКАЦІЇ ТА ПОКЛИК НА ДЖЕРЕЛО – ЗАПОРУКА ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ ПРО ЗАСНУВАННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СЕЛА ДОВГЕ ДРОГОБИЦЬКОГО РАЙОНУ !
Про заснування села Довге, що розташоване за 12 км від Дрогобича на сьогодні є кілька хибних версій. Врешті у жодному краєзнавчому виданні чи офіційному паспорті та путівниках абсолютно нічого пов’язаного із достовірними фактами чи ранніми писемними документами нічого не мовиться.
Причиною цього є відсутність методики дослідження середньовічної історії населених пунктів Дргобичини, які властиво і утворювалися в період середньовіччя. До слова навіть ключова методика Івана Франка ,яко історика у теперішніх краєзнавчих колах Дрогобиччини узагалі не практикується, незважаючи на те, що Франко і є одним із основних фундаторів методів історизму, критики писемних джерел та історії рідного краю у принципі.
Сьогодні вкрай важливо донести учням в навчальних програмах вивчення історії рідного села – історичну правду про власну історію, адже саме вона, з одного боку , виховуватиме захоплення історією рідного краю , а з іншого унеможливить сприймання молоддю фальсифікації історії України в цілому.
Наприклад, поет і краєзнавець Роман Пастух у книзі “ДРОГОБИЧЧИНА: СВІДКИ ЕПОХ” (Дрогобич: КОЛО, 2012 р., с. 164-167), у співавторстві із директором Дрогобицької художньої школи Ігорем Шимком та відомими краєзнавцем і педагогом Петром Сов’яком спільно констатують , що село Довге , яке розташоване біля річки Летнянки Дрогобицького району могло бути узагалі засноване до ІІ-V ст. н.е., що видається узагалі абсурдним на рівні відсутності писемних та топонімічних джерел. Дещо пізніше , у тому ж тексті, автори книги пишуть про те, що на теперішньому місці село Довге засноване щойно у 1825 р. і певний час належало графу Бельському. Щоправда вже в іншій частині тексту автори пишуть , що наприкінці XVII ст. село належало до королівської власності. Врешті про XVIII ст. автори пишуть в контексті “неуточнених” згадок про храм до 1727 р., не уточнюючи при цьому ані фундаторської, ані ерекційної грамоти на заснування церкви та призначення пароха, ані навіть її візитаційних описів.
Відтак маємо принаймні три дати початку історії села Довге у трьох версіях “краєзнавчої історії” села Довге (2012 р.) співавторства краєзнавців Р. Пастуха, І. Шимка та Р. Пастуха:
1) ІІ-V ст. н.е.
2) кінець XVII ст.
3) 1825 р.
Жодна із цих версій дат заснування села Довге коло Меденич Дрогобицького району сміливо констатуємо – не є правдивою, а відтак автори – “обережно” сфальсифікували історію цього села, а відтак започаткували неправдиві “факти”.
Звідси маємо і загрозу подання цих дат у навчальному процесі дітей школи села Довге!
Насправді в джерелознавстві добре відомо, що архів сіл Дрогобицького повіту доби середньовіччя добре збережений, як в оригіналах, так і в копіях найрізноманітнішої документації.
Наприклад, фальсифікат грамоти князя Лева Даниловича за березень 1244 р. на заснування монастиря і право добування солі у селі Башево (сьогодні Нагуєвичі) досі зберігається у Перемишльському архіві. Про що ми вже неодноразово публікували і яку ми презентували у музеї Франка під час відновлення історичної дати заснування Нагуєвич.
Водночас відповідь на історію заснування села Довге , яке розташоване поблизу дороги Дрогобич – Меденичі Дрогобицького району, досі зберігається у колекції Чорторийських у Кракові, у грамоті короля литовського і польського Владислава ІІ Ягайла датованій 10 березня 1412 р. (тобто близько 25 років після захоплення території теперішньої Дрогобиччини польською короною).
Як виявилося з тексту грамоти королівський писар чітко окреслив, що станом на 1412 р. ця територія мала топонім “пустка” або “порожнинна земля” чи скоріше слід трактувати яко “незаселена земля”, яка в Дрогобицькому повіті називалася в актовій документації “Довге”. Тобто до 10 березня 1412 р. тут узагалі не було жодного села.
Згідно тексту своєї грамоти Владислав ІІ у своєму замку у Кракові вперше надає своєю фундаційною грамотою”пустку Довге”, яка належала у 1412 р. до Дрогобицького повіту, своєму лицарському підконюшному Клеменсу Кореву. Це надання території, вочевидь було здійснене цією спеціальною грамотою, за знатні заслуги К. Корева у васальній службі королю або ж за особливі досягнення у військовій справі. При цьому король зобов’язує свого підданого обов’язково заснувати село з метою постачання до королівського війська одного лучника для військових походів та королівських експедицій.
Таким чином село Довге Дрогобицького району, що знаходиться неподалік села Меденичі було засноване у період Столітньої війни в Європі, як васальний дар своєму підданому військовому підконюшному Клеменсу Королеву з метою наділу його землею взамін на підготовку одного доброго лучника.
Незважаючи не те, що село засновувалося в період існування польського короля, все ж маємо і давній топонім “Пустка Довге”, який цілком міг бути у власності підданого руського князя за півстоліття до згаданих подій, щоправда населений пунк- село Довге було засноване виключно згідно грамоти 1412 р. із вимогою заселення підданими селянами цієї пустки.
Відтак 10 березня 1412 р. село Довге має першу писемну згадку і 10 березня 2020 р. спокійно може святкувати свою 608-му річницю з часу заснування, яка на сьогодні є одною із найточніших серед усіх населених пунктів Дрогобиччини.
Цікаво, що в селі Озимина у своєму зимовому мисливському замочку Владислав ІІ у 1421 р. відіграватиме важливу політичну роль посередника у переговорах між Жульбером де Ланнуа (послом короля Франції Карла Дофіна та Жанни д,Арк) та дідом султана Сулеймана – Мехмедом ІІ Чилібі щодо завершення Столітньої війни. Врешті село Довге невипадково зароджувалося, як село необхідне для забезпечення одного лучника та військової потуги королівського підконюшного. І щонемаловажливо засновувалося напередодні епохи Юрія Дрогобича….)

Господарська частина ДІКЗ ” Нагуєвичі” розпочала титанічну роботу над заміною дерев’яної огорожі.

Господарська частина ДІКЗ ” Нагуєвичі” розпочала титанічну роботу над заміною дерев’яної огорожі родинної садиби та саду Івана Франка в Нагуєвичах за сприяння Дрогобицького лісгоспу, Нафтового коледжу міста Дрогобича, а такожлісгоспу, Нафтового коледжу міста Дрогобича, а також Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА