Місяць: Травень 2022

До Дня Європи в ДІКЗ «Нагуєвичі» відбувся  цікавий захід для дітей

До Дня Європи в ДІКЗ «Нагуєвичі» відбувся  цікавий захід для дітей

Напередодні Дня Європи, який цього року припадає на 21 травня в історико-культурному заповіднику Івана Франка у Нагуєвичах відбувся конкурс малюнків на асфальті для дітей, який провела молодший науковий співробітник музею Марія Шутко. У малюнках діти висловлювали свої власні думки про європейське майбутнє. За допомогою кольорової […]

День вишиванки – свято, яке єднає українців

День вишиванки – свято, яке єднає українців

Щорічно у третій четвер травня українці в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з самобутніх, неофіційних свят, яке за відносно короткий період набуло не лише всеукраїнського, а й міжнародного масштабу. Вишиванка – візитна картка України, історія її налічує близько тисячі років. Водночас це наш […]

Діяльність шкільного наукового товариства Малої академії наук України – тема, що сьогодні обговорювалася в ДІКЗ «Нагуєвичі»

Діяльність шкільного наукового товариства Малої академії наук України – тема, що сьогодні обговорювалася в ДІКЗ «Нагуєвичі»

Сьогодні 18 травня в конференц-залі ДІКЗ «Нагуєвичі» в рамках Міжнародного Дня Музеїв відбулося засідання круглого столу «Організаційно-методичні засади діяльності шкільного наукового товариства МАН України», в якому взяли участь наукові працівники музею, керівники навчальних закладів міста Дрогобича та району. Здається тема круглого столу і музейна справа не зовсім пов’язані. Але директор музею Франка в Нагуєвичах Богдан Лазорак у своїй доповіді «Франкова педагогіка: чого навчати в часі війни?» довів, що насамперед цей загальнодержавний науково-громадський проект, який спрямований на пошук, підтримку, сприяння творчому розвитку обдарованих, здібних до наукової діяльності учнів, школярів, студентів дозволяє цим молодим людям проявити себе в усіх сферах, в тому числі й на ниві історичних досліджень.

Директорка Дрогобицького ліцею Ольга Заяць ознайомила присутніх про діяльність наукового товариства ліцею та зазначила, що саме Мала академія наук України як цілісна, багаторівнева система позашкільної освіти створює умови для виявлення та відбору обдарованих дітей. Вона забезпечує духовний, інтелектуальний та творчий розвиток підростаючого покоління.

Також усі учасники круглого столу відвідали садибу Івана Франка та ознайомилися з новими експозиціями, які нещодавно відкрилися в музеї.

Вітаємо з Міжнародним Днем музеїв

Вітаємо з Міжнародним Днем музеїв

Шановні колеги, 18 травня – це день, коли весь світ відзначає Міжнародний День музеїв. Для суспільства важко переоцінити роль музеїв. Саме тут зберігаються таємниці минулого і саме тут можливо відчути живий подих історії. Сердечно вітаю Вас, невтомних хранителів і дослідників історичної пам’яті, з професійним святом! […]

В середу, 18 травня відбудеться круглий стіл «Франкова педагогіка: чого навчати в часі війни?»

В середу, 18 травня відбудеться круглий стіл «Франкова педагогіка: чого навчати в часі війни?»

18 травня 2022 року о 13.00 год. в конференц-залі ДІКЗ «Нагуєвичі» розпочнеться круглий стіл «Організаційно-методичні засади діяльності шкільного наукового товариства МАН України» а також презентуватиметься зовсім нова концепція відповідей на актуальне національне питання: «Франкова педагогіка: чого навчати в часі війни ?» Захід відбудеться в рамках […]

Василь Стефаник та Іван Франко

Василь Стефаник та Іван Франко

14 травня 1871 року у селі Русові на Снятинщині у сім’ї заможного селянина народився Василь Стефаник – український письменник, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик.

Навчався у Русівській початковій школі (з 1878), Снятинській міській школі (з 1880). Далі Стефаник навчався у Коломийській гімназії, яку не закінчив через літературно-публіцистичну діяльність, організацію читалень, селянські віча. На щастя він зміг продовжити своє навчання у Дрогобицькій гімназії. Можливо. Вибрав Дрогобич, бо тут навчався Іван Франко. Він добре знав, що «Дрогобич є місце, де Іван Франко учився в нижшій школі та гімназії, де сидів у арешті і писав «На дні».

В. Стефанику пощастило особисто познайомитися із Іваном Франком. Про це він детально описує у автобіографії. Стефаник довідався, що Франко перебуваючи в Дрогобичі залишав «свої кошелі і клунки» у пані Тігерманової, тому домовився з нею про те, що вона сповістить його, коли Франко знову приїде до Дрогобича. Невдовзі, жінка прибігла в гімназію і на перерві повідомила Стефаника, що «Франко є». Однак Франка довелося шукати на ринку. Та дуже схвильований Стефаник не наважився підійти до Франка. Коли пані Тігерманова довідалася про це то сказала: «Ай, який ви дивний чоловік, ви не знаєте Франка, він би вас і привітав, і приймив, і порадив. Боже, яка шкода цего чоловіка, такої голови нема в цілій Австрії. Він уже повинен бути міністром, а тепер сидить по криміналах, ходить обдертий, а жандарми не дають йому ані одного дня спокою». У найближчу суботу Василь Стефаник вирушив до Ясениці Сільної із гімназійним товаришем Іваном Кобилецьким. Про це довідуємося із спогадів Самого І. Кобилецького:

«Наприкінці вакацій приїхав до Дрогобицької гімназії Василь Стефаник, якого я запросив до Ясениці, звідки ми обидва вибралися до Нагуєвичів. Застали Франка голого в річці, як ловив раки. Чоловіка з такою чудовою будовою тіла, як тоді був Франко, я ніколи потім не бачив. Франко зібрався і запросив нас до себе до дому, де ми довгенько перебули, і Франко розпитував Стефаника про відносини в Коломийщині.»

Також відомо, що Стефаник мусів носити за Франком торбу з рибою, поки не був «повний кошіль.» При цій зустрічі Стефаник познайомився із сім’єю Франка. Гостили їх приготовленою дружиною Ольгою печену рибу та розмовляли на різні теми. Тоді говорив більше Франко, а Стефаник через велике зворушення «нічого не міг йому відповідати». Згадуючи про це, В. Стефаник писав: «Вертаючи до Дрогобича, я був,відколи пішов до школи, правдиво щасливим». Та перша зустріч справила велике враження та мала визначний вплив на подальшу долю Василя Стефаника. Напевно тоді вже виникла дружба на довгі роки. А після перших оповідань та новел В. Стефаника, Іван Франко відразу розгледів у ньому великий талант. Їхні шляхи постійно перетиналися. Зокрема, коли в 1900 році Василь Стефаник потрапив у скрутне становище, що було пов’язане з безгрошів’ям, Іван Франко намагався йому допомогти. Радив йому полишити медицину та перейти на філософський факультет Львівського університету. Намагався також допомогти і коштами. Також усіляко сприяв укладенню угоди між письменником і Науковим товариством імені Т. Г. Шевченка.

26 січня 1904 року у Львові у церкві св. Юра о. І. Чапельський давав шлюб Василеві Стефанику та Ользі Гаморак. Весілля святкували в ресторації «Ванда». Шлюбними батьками молодих були «доктор Іван Франко, літерат» (з боку нареченого) й «доктор Северин Данилович, адвокат з Тернополя» (з боку нареченої). Згідно зі звичаєм, мав Іван Франко бути хрещеним батьком одного з трьох синів Василя Стефаника. Та спочатку такої честі удостоївся Северин Данилович. Коли черга дійшла до Івана Франка, щоб тримати до хресту наступного сина, то його руки вже не могли втримати навіть ложку. Вони були паралізовані. Йому було лише 52 роки… Зі свого боку Василь Стефаник пропагував творчість та сподвижницькі діла Франка. Н жаль. Не міг допомогти йому матеріально, коли виникла така потреба. Але коли по всій Галичині організовувалися «складки» для хворого письменника, достеменно не відомо чи Стефаник брав у них участь. Напевно що так, хоча ніде й ніколи про це не згадував, вважаючи, що не такої «копійчаної» допомоги потребував тоді Іван Франко. Відчував, що моральна підтримка й щиросердне піклування важать набагато більше.

Також відома зустріч В. Стефаника із Франком у кав’ярні. Такі зустрічі за філіжанкою кави відбувалися доволі часто. Сучасники тих подій згадували, що, коли в «Монополь» заглядали Василь Стефаник і Лесь Мартович, то Франко полишав розмову з «молодими недогарками літературної кав’ярні» і приєднувався до «коломийських батярів».

«Франко відразу ж пересідав до них, – і таким блиском блищали у нього очі, коли він дивився на Стефаника, що ми всі розуміли: він любить його…» – писав Петро Карманський.

Дуже часто просили Василя Стефаника написати спогади про Івана Франка, та все було не на часі. Виконав цю важливу місію напередодні своєї смерті. Хотів віддати належне тому, хто «поставив мене малим наслідником своїм.»

Використана література:

  • Горак Р. Староста на весіллі // Літературна Україна. – 2006. – №17. – 11 травня. – С. 1, 7.
  • Піхманець Р. Іван Франко і Василь Стефаник: взаємини на тлі доби. – Львів, 2009.
  • Мороз М. Літопис життя і творчості Івана Франка. – Т.2
Відомі плакати українсько-російської війни відсьогодні в музеї Івана Франка

Відомі плакати українсько-російської війни відсьогодні в музеї Івана Франка

У ці важкі часи військові дії відбуваються не лише на передовій, але й на волонтерському, інформаційному та, звичайно, культурному фронті, де українські митці працюють на повну потужність. Поряд із патріотичними піснями, віршами, малюнками, особливою увагою користуються патріотичні плакати. Сьогодні, 9 травня, такі патріотичні плакати змогли […]

Вітаємо з Днем матері!

Вітаємо з Днем матері!

Традиційно в кожну другу неділю травня українські родини відзначають День Матері. Це свято особливе, сповнене щирого почуття любові, глибокої вдячності і безмежної шани до жінки-матері. Шанобливе та поважне ставлення до матері, її високий авторитет у сім’ї і суспільстві за всіх часів були притаманні українському народу, […]

Музей у співпраці з ДРВА продовжує знайомити з Франком тимчасово переселених осіб

Музей у співпраці з ДРВА продовжує знайомити з Франком тимчасово переселених осіб

В ДІКЗ «Нагуєвичі», незважаючи на військові дії на сході нашої держави, продовжуються екскурсії, адже, як сказав директор музею Богдан Лазорак, що і в роки Першої світової війни великий геній – Іван Франко, коли його діти воювали на фронті, продовжував творити, продовжував видавати книжки.

Нещодавно група вимушено переселених осіб, які тимчасово проживають на Дрогобиччині, відвідали історико-культурний заповідник Івана Франка у Нагуєвичах. Вони змогли побачити садибу Івана Франка та ознайомитися у музеї з цікавими архівними документами. Серед екскурсантів був і начальник Дрогобицької районної військової адміністрації Степан Кулиняк, який зазначив, що сьогоднішній захід – це можливість відкрити нашу культуру дітям зі сходу та півдня України, які втратили дім через війну.