Навчання з(за) Франком Шкільна наука давалася Івасеві легко.

Навчання з(за) Франком
Шкільна наука давалася Івасеві легко. Він швидко засвоював матеріал, мав прекрасну пам’ять. Тому на лекціях Франкові ставало нудно. Тоді він вирішив зайнятись самоосвітою, тобто читати книжки. Але таких книжок було важко дістати. Спочатку це були книжки, позичені у старших класах і читання їх на уроках! Окрім цього, він дізнався, хто з батьків має книжки вдома, і невдовзі ті книжки опинялися під партою хлопця. За те читання під партою Франко часто опинявся в ослячій парті. Та довго він там не засиджувався. Наступала пора екзаменів, до яких дуже старанно готувалися учні, а ще старанніше вчителі, бо від того, як їх клас “пописався”, залежало чи на наступний рік їх залишать працювати у школі, чи відправлять до монастиря. На такі екзамени запрошували “батьків” міста , тому і перед ними треба було добре себе зарекомендувати. На подібні екзамени запрошували також батьків і просто бажаючих прийти. На цих екзаменах діти показували, як вміють читати ,писати, розмовляти німецькою, польською та українською мовами. Перевіряли знання з релігії, а особливо “житія святих”. До такого екзамнену заздалегідь довго готувалися і кожен учень знав, яке дістане запитання, і якою має бути правильна відповідь.
Після закінчення першого півріччя, 15 лютого 1865, відбувся перший екзамен Франка у нормальній школі. На екзамені був присутній батько Яків Франко.
«Я не бачив його, а тільки коли мене викликали першого, щоб одержати нагороду(книжку), то я почув, що він голосно заплакав»- Іван Франко.
Рівно через два місяці батька не стало. У журналі другого класу нормальної школи отців василіан у Дрогобичі записано, що саме тоді Франко пропустив 8 днів. Тато був його першою важкою втратою в житті.
Екзамен в кінці другого півріччя відбувся 15 липня 1865р. Під час підготовки до екзамену вчитель Крушельницький запитав дітей, хто з них добровільно хоче гарно прочитати перед людьми і «комісією» довгий повчальний вірш. І тут несподівано підніс догори два пальці учень з ослячої лавки Іван Франко, який сказав, що може розказати вірш «Кіт з’їв сало». Вчитель дуже здивувався, звідки Франко знає його, а Франко з ослячої лавки відповів, що знає цей вірш із читанки для четвертого класу. Тоді вчитель попросив Франка прочитати вірша і той прочитав дуже добре. Вчитель дуже урочисто перевів хлопця із задньої лавки на передню, де мали право сидіти лише відмінники.
«На екзамені зібралася комісія і гості, між ними була вправаджена на почесне місце мати Франка, яка знаходилась на естраді, званій «градусом», побіч комісії була вона тоді молодою жінкою, по-селянське святочно убрана і мало на собі дуже багато буйних коралів. Франко декламував «Кіт з’їв сало» і по закінченні дістав книжку в нагороду. Члени комісії складали матері гратуляції» – К. Бандрівський.