В музеї відкрилася виставка ляльки-мотанки

У світлиці музею-садиби Івана Франка в Нагуєвичах, 29 листопада, відкрилася виставка ляльки-мотанки. А напередодні старша наукова співробітниця музею Марія Добрянська провела з учнями Нагуєвицького навчального закладу майстер-клас по їх виготовленню. Цікавою була й інформація, яку вона розповіла дітям під час роботи.

Про українські вишиванки, рушники, килими й писанки знають усюди. Не менш цікавими є й ляльки. Стародавні іграшки переважно виготовляли з природних матеріалів: дерева, трави, каміння, а також тканини. А найдревніший мовчазний символ ляльки-мотанки тисячоліттями супроводжував наших предків і передавався із покоління у покоління від матері до доньки.

Назва «лялька-мотанка» походить від слова «мотати», тобто виготовляти з тканини вузликову ляльку, не використовуючи голку та ножиці. Мотанка – символ добробуту, добра й надії. Виконувала функцію оберегу людської долі, а долю не можна колоти й різати.

Для виготовлення мотанки використовували старий одяг членів родини. Створювали таку ляльку лише з щирими почуттями, тому вважали, що вона має потужну енергетику й оберігає оселю й кожного її мешканця.

Мотанки відрізняються від звичайних ляльок «пустим» обличчям. Наші предки вірили, що саме через обличчя до ляльки можна прив’язати душу людини або зурочити когось недобрим оком. На деяких мотанках замість обличчя викладали різнокольоровими нитками хрест – символ Сонця. Горизонтальні лінії означали жіноче начало, а вертикальні – чоловіче.

Мотанки можна поділити на три групи: обрядові, оберегові та ігрові.

Обрядову ляльку виготовляли до певних свят і називали відповідно: Коляда, Весільна, Масляна, Вербниця, Веснянка, Пасхальна, Купавка тощо.

Оберегові мотанки створювали для певної функції: на вагітність і здоров’я, на добробут і багатство, на злагоду, успіх і щастя. У середину таких ляльок закладали цілющі трави, а іноді монети.

Ігрові ляльки для дітей були не тільки забавками, а й допомагали розвивати дрібну моторику, а також формували у дівчат навички майбутнього материнства.

Важливу роль у виготовленні ляльки-мотанки відігравали й кольори: червоний – захист від хворіб і злих духів; жовтий – уособлення життєдайної сили Сонця; зелений – символ відродження, здоров’я, молодості й Матінки-Природи; синій і блакитний – безперервний рух цілющої води; коричневий асоціювали з Матір’ю-Землею та родючістю; білий – божественні небеса, чистота і гармонія.

Мотанки робили жінки, використовуючи місячний календар. На повний Місяць ляльку мотали з метою захисту; на спадний – від хворіб і невдач; у фазі росту – для досягнення гарного результату в будь-яких справах.

Заборонялося мотати в п’ятницю та неділю, адже ці дні належать богині жіночої працелюбності й рукоділля Макоші. Виготовляли ляльку за один день. Використовували натуральні тканини й нитки. Процес намотування здійснювали тільки за годинниковою стрілкою, обов’язково супроводжуючи роботу позитивними думками. Під час виготовлення ляльки варто обдумати її функціональне призначення і зважити на значення кольорів.

Виставка діятиме до 10 грудня, запрошуємо її переглянути.