Місяць: Квітень 2020

Коротка хроніка каденцій і біограм директорів Літературно-меморіального музею Івана Франка і Державного історико-культурного заповідника в Нагуєвичах за період 1946 – 2020 рр.

Коротка хроніка каденцій і біограм директорів Літературно-меморіального музею Івана Франка і Державного історико-культурного заповідника в Нагуєвичах за період 1946 – 2020 рр.   Із останніх наших досліджень стало відомі, що процес створення «Дитячої оселі, захисту та музею пам’яток Івана Франка» в Нагуєвичах організовувався дрогобицькою філією […]

Квітень – місяць, що дарує людям зазвичай приємні спогади, адже, це свято Благовіщення, це Вербна Неділя, це Великдень і це, зрештою, час, коли природа прокидається від затяжного зимового сну.

  Квітень – місяць, що дарує людям зазвичай приємні спогади, адже, це свято Благовіщення, це Вербна Неділя, це Великдень і це, зрештою, час, коли природа прокидається від затяжного зимового сну. Напевно так і було б у родині Івана Франка, якби не раптова смерть батька у […]

«Вже весна воскресла!» Цими радісними словами починається українська весняна пісня, яка становить увертюру до циклу, що називається «гаївки» або «гагілки», присвяченого виключно оспівуванню в символічний спосіб цього воскресіння природи з зимового сну.

«Вже весна воскресла!» Цими радісними словами починається українська весняна пісня, яка становить увертюру до циклу, що називається «гаївки» або «гагілки», присвяченого виключно оспівуванню в символічний спосіб цього воскресіння природи з зимового сну. Відчуваючи цей символізм старовинних природних вірувань, християнська релігія використала його для своїх цілей і стародавнє свято воскресіння весни заступила паралельним святом – воскресінням Бога-чоловіка, замученого людьми злими, які, однак, несвідомо виконували волю вищого провидіння. Давній природний символізм був поглиблений, одухотворений.» – Іван Франко.
Гаївки – це невід’ємна частина великодніх святкувань. У Нагуєвичах гаївок бавилися усі три дні великодніх свят та на «провідну» неділю. Пропонуємо вам переглянути фотоспогади про гаївку у заповіднику «Нагуєвичі».

Шановні колеги та друзі! Сердечно вітаємо Вас із Великоднем! Нехай воскреслий Христос наповнює Ваші серця та домівки миром, благодаттю та здоров’ям!

Шановні колеги та друзі! Сердечно вітаємо Вас із Великоднем! Нехай воскреслий Христос наповнює Ваші серця та домівки миром, благодаттю та здоров’ям!

Сьогодні музейна колекція вуликів поповнилася ще одним чудовим експонатом.

Сьогодні музейна колекція вуликів поповнилася ще одним чудовим експонатом. Висловлюємо велику вдячність п. Нікітіну Юрію Євгеновичу – художнику-іконописцю з м. Києва.

Великдень – Великий День «…воскресінням Бога-чоловіка, замученого людьми злими, які, однак, несвідомо виконували волю вищого провидіння.»

Великдень – Великий День «…воскресінням Бога-чоловіка, замученого людьми злими, які, однак, несвідомо виконували волю вищого провидіння.» Це свято, що є символом перемоги життя над смертю, перемоги Ісуса Христа, котрий прийняв смерть за гріхи людей задля спасіння людського роду від страшних бід.
Воскресіння Христове – свято із свят, воно найбільш давнє, урочисте й радісне. Проте, Пасха 1865 року запам’яталась малому Івасеві на все життя. В ніч із суботи на неділю не стало його батька Якова Франка – доброї та порядної людини. «Великдень року 1871» вірш, який Іван Франко присвятив батькові, але, на жаль, він не зберігся.
«Сьогодні воскресає не тільки весна, але і Христос воскресає, не тільки зима зазнає поразки в усіх своїх формах, зло у всіх своїх проявах, не виключаючи й етичних. Торжествує опльована вчора, катована і на ганебному стовпі розп’ята любов; плинуче з неї пробачення, яке ще вчора могло видатись пустим словом, сьогодні стає могутнім громом, який трощить затверділі серця людей, посивілих у виконанні церковних обрядів і приписів і в бездушному лицемірстві»,- Іван Франко. «Великдень так називається тому, бо як Христос воскрес, то на тоту пам’ятку Пан Біг сточив два дні докупи».
Традиційно цим світлим святом завершується Великий піст. З нагоди Великодня господині печуть смачні паски – солодкий здобний хліб. Ще одним обов’язковим елементом святкової великодньої трапези є крашанки та писанки – фарбовані і, відповідно, розмальовані курячі яйця.
А чи знаємо ми, що саме складаємо до Великоднього кошика? Паска символізує перехід до вічного життя, позначає тіло Ісуса, яке він заповідав своїм учням. А ще солодка, бо символізує солодке життя з Богом. М’ясо – як символ жертвоприношення у Старому заповіті, а також як жертву Сина Божого на хресті у Новому Заповіті. Яйця, крашанки, писанки: яйця – символ зародження життя, воскресіння, сонця. Бо на вигляд мертве, а в ньому життя. Саме з нього починається святкова трапеза. Крашанки символізують пролиту за людей кров воскреслого Спасителя та радість життя. А в писанок кожен орнамент має своє значення, тому вони стають оберегами. “Писанки приносять любов і приязнь,- пише Франко. – Селяни переховують їх у хаті від однієї великодньої ночі аж до другої, здебільшого поміщаючи їх під образами”. Хрін – символізує гіркоту страждань, що витримав за нас Христос, а ще міцність і незламність людського духу після Таїнства Сповіді, а ще діє на людський організм як антисептик, сприяє травленню. Сир, масло – символи жертовності Бога. Сіль – символ достатку, повноти, суті. У Нагірній проповіді Христос називає своїх учнів сіллю землі. Свічка – це світло. Ісус сказав: «Я є світло для світу». Тож нехай світло великодньої свічки світить у кожному домі, приносить у вашу оселю сімейний затишок, радість та щастя!
З Христовим Воскресінням!
Великдень! Від самого досвітку чуть:
Воскреснії дзвони гудуть та гудуть!
А звичай наш каже старому й малому
В той день бути дома.
Іван Франко.

“.. Нам пора для України жить”.

“.. Нам пора для України жить”. Саме це гасло Івана Франка під час карантинного Великодня духовно підтримує тисячі українців які проїздом оминають родинну садибу письменника.

У ВЕЛИКОДНЮ П’ЯТНИЦЮ У САДИБІ ФРАНКА НАРОДИЛОСЯ ЯГНЯТКО.

  У ВЕЛИКОДНЮ П’ЯТНИЦЮ У САДИБІ ФРАНКА НАРОДИЛОСЯ ЯГНЯТКО. Ця добра вістка свідчить , що природа має свої незмінні традиції, які потрібно оберігати, як і усю давню бойківську культуру господарства. Ягнятко добре їсть, і проживає біля мами в кошарі. Голова отари – Захар тільки з […]

Фондова скарбниця музею поповнилася новими цікавими експонатами із Старосамбірщини.

 

  Фондова скарбниця музею поповнилася новими цікавими експонатами із Старосамбірщини. Їх нам радо передала Ірина Федорівна Добош із села Болозів, дочка паламаря Дрізд Федора, який вже у 17 років, прийнявши естафету від свого батька, паламарював у місцевій церкві Покрови Пресвятої Богородиці, побудованої ще у 1846 році. Церква у 1949 році була зачинена для богослужінь радянською владою.Проте громада села доглядала її і багато церковних речей було забрано вірянами задля їх збереження і подальшого повернення. Деякі із цих речей якраз і збереглися у родині паламаря і до сьогодні.
Серед подарованих експонатів є мальовані іконки; один із церковних ключів; дерев’яна лопата, якою саджали хліб у піч, з короткою ручкою; “тріпачка” (саме так називали місцеві жителі цю лопатку), якою “тріпали”, або “вибивали” льон із стебла; дерев’яна сільничка із різьбленим орнаментом, мальована; магільниця (праник).
Щиро дякуємо Ірині Федорівні та її родині за цінні дарунки і за їхнє трепетне збереження для майбутніх поколінь!

З ЛІТОПИСУ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІВАНА ФРАНКА В НАГУЄВИЧАХ… ДИРЕКТОР ГАННА ГРОМ

ДИРЕКТОР ГАННА ГРОМ Народилася в Нагуєвичах у 1933 р. у селянській сім’ї. Закінчила Нагуєвицьку середню школу із золотою медаллю (І випуск). Після закінчення Дрогобицького педагогічного інституту, у липні 1956 р., Г. Гром була скерована на посаду директора Літературно-меморіального музею Івана Яковича Франка, на якій працювала […]