Місяць: Червень 2020

Повернімося до «Книги вражень». Попередні дописи були подані за роки, коли відбувалося святкування ювілеїв Івана Яковича Франка.

Повернімося до «Книги вражень». Попередні дописи були подані за роки, коли відбувалося святкування ювілеїв Івана Яковича Франка. Про те, не можу оминути записи із «Книги вражень» за 1982-1984 роки. Щирість висловлювань гостей музею, сподіваюсь, не залишать байдужими і Вас! Пропоную Вашій увазі відгуки відомих і […]

НАБІР МАТЕРІАЛІВ ДО ДРУГОЇ КНИГИ “САДИБА ФРАНКА: НАУКОВИЙ ЗБІРНИК ЗАПОВІДНИКА «НАГУЄВИЧІ»

  НАБІР МАТЕРІАЛІВ ДО ДРУГОЇ КНИГИ “САДИБА ФРАНКА: НАУКОВИЙ ЗБІРНИК ЗАПОВІДНИКА «НАГУЄВИЧІ» Шановні колеги, шанувальники і дослідники творчої спадщини Івана Франка! Колектив літературно-меморіального музею Івана Франка КЗ ЛОР «АДІКЗ «Нагуєвичі» оголошує набір матеріалів до Другої книги “САДИБА ФРАНКА: НАУКОВИЙ ЗБІРНИК ЗАПОВІДНИКА «НАГУЄВИЧІ», який публікуватиметься за […]

Нова дерев’яна огорожа для садиби Франка !

Нова дерев’яна огорожа для садиби Франка ! Спільними зусиллями музею Івана Франка , Дрогобицького лісгоспу та Раневицького, Нагуєвицького, Воля Якубовського і Лішнянського лісництв заготовлено дубкові стовпи для реконструкції огорожі хати у якій народився український геній. Цього разу матимемо іншу методику реконструкції , зокрема із застосуванням консервуючих засобів збереження деревини під відкритим небом. Особлива подяка Василю Васильовичу Кінашу та Святославу Володимировичу Приболотному за консультацію та надійну підтримку музейного простору Нагуєвич.

Празник «Пресвятої Євхаристії» або як кажуть у народі «Божого тіла» у церковному календарі припадає у четвер після Неділі Всіх Святих.

Празник «Пресвятої Євхаристії» або як кажуть у народі «Божого тіла» у церковному календарі припадає у четвер після Неділі Всіх Святих. Важливим є цей день для кожного християнина, бо ж саме тут зосереджується особлива увага – раз в рік таким способом – на Поклоніння Святим Тайнам […]

З початком літніх канікул розпочинаємо нову рубрику «У світі казок Івана Франка».

З початком літніх канікул розпочинаємо нову рубрику «У світі казок Івана Франка». Для маленьких мрійників та охочих подорожувати казкосвітом І.Франка пропонуємо нові мандрівки до Царства, де всі звірі оживають, розмовляють мовою людей. У письменника були казки для дітей і для трохи старших читачів. Коли в […]

“Де мої туристи?”

“Де мої туристи?”: відеоролики, які демострують унікальність цьогорічного туристичного сезону, Управління туризму та курортів Львівської ОДА презентувало сьогодні.

Серія промороликів має на меті розказати і показати туристичні об’єкти Львівщини українцям.

Відео охопили чотири напрями туризму, які широко представлені на Львівщині: лікувально-оздоровчий, історико-пізнавальний, активний та гастрономічний.

"Де мої туристи?" – промовідео Львівщини як туристичного напрямку

"Де мої туристи?": відеоролики, які демострують унікальність цьогорічного туристичного сезону, Управління туризму та курортів Львівської ОДА презентувало сьогодні.Серія промороликів має на меті розказати і показати туристичні об’єкти Львівщини українцям. Відео охопили чотири напрями туризму, які широко представлені на Львівщині: лікувально-оздоровчий, історико-пізнавальний, активний та гастрономічний.

Posted by Львівська обласна державна адміністрація on Tuesday, 16 June 2020

1831 : спалення упирів в Нагуєвичах.

1831 : спалення упирів в Нагуєвичах Разом з актором Львівського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Ю. Дргобича Іваном Гарасимчуком, а також режисерами та артистами Київського академічного театру Українського фольклору “Берегиня” сьогодні у садибі Франків прийняли рішення про підготовку сценарію художнього кіно-фільму у жанрі містики та […]

Кіно-кава у музеї Франка .

Кіно-кава у музеї Франка . Вже завтра в Нагуєвичах відбудеться нарада відомих режисерів і операторів з приводу легендарного сюжету про спалення упирів в Нагуєвичах 1831 року за мотивами наукової статті Івана Франка

Зеновія Франко… У кінці грудня 1971 року Зеновія збиралася із сином їхати до Львова.

Зеновія Франко…
У кінці грудня 1971 року Зеновія збиралася із сином їхати до Львова. Їй зателефонував незнайомець, який себе назвав Добушем. Він передав вітання від тітки Ганни і попросив зустрітися з ним. Домовилися зустрітися у Львові. Зеновія прийшла на призначене місце, але незнайомця не було. На цей час він уже був затриманий. Після повернення до Києва на Зеновію чекає слідство, обшук. Цікавою для Зеновії була інформація в пресі про те, що затриманий емісар націоналістичного осередку, який приїхав нав’язати контакти з місцевими націоналістами. Далі йшов перелік тих «місцевих», але прізвища Зеновії не було. Натомість фігурувало прізвище Є. Сверстюка, з яким Добуш ніяк не міг зустрітися, бо той лежав хворий і його адреси ніхто б не дав. Стало цілком очевидним, що Добуш зіграв роль ширми для давно задуманої акції – усунення національно свідомих інтелігентів, як імовірної перешкоди тотальній русифікації.
Питання арешту Зеновії Франко довго дебатувалось у верхах. Перевагу одержали ті, які запропонували використати її прізвище з метою політичної гри. Після шеститижневого слідства, Зеновію заставили написати покаянного листа. Зеновія Тарасівна написала. Але текст листа викликав хвилю гнівного обурення: «-Ви для кого це написали?». Тоді підсунули для підпису свій текст. Зразу Зеновія не підписала. Коли були усунені всі прізвища «емісарів і агентів» на Україні, тоді поставила свій підпис. Лист з’явився у газеті «Радянська Україна» за 1 березня 1972 року. Зеновія почувалась «винною» в одному: в спробі таємної передачі за кордон «Репортажу…» В. Мороза; все інше, що інкримінувалось їй, належало до сфери переконань, а не дій! Цей лист привів до бойкоту «справа» і «зліва». Почали гуляти всякі чутки, легенди про її «провини», які часто приписували їй без знання фактів, але і усвідомлено, щоб очорнити її!
«15 місяців стусанів зробили своє. Навіть той бойкот, який створено навколо мене, мене вже не болить, бо зрозуміла, що викликаний він і якимись і чиїмись вигодами( комусь він був потрібний, хтось ширив про мене різні вигадки, домисли, які в умовах непоінформованості правили за істину). Дошукуватись до тих «хтосів» у мене нема бажання, і я примирилась зі своїм становищем ізгоя. І страшно забоятніла, і розчарувалась в людях. Мрію про потойбіччя. На землі тримають мене тільки мої хлопці, справді чудові(оце єдина радість).» – З. Франко
На фото Зеновія Франко з усіма членами своєї родини. Воно зроблене 22 січня, наступного дня після Живого Ланцюга в якому родина брали участь.

«Після Тараса Шевченка не було в нас такої постаті. Отже, не буде перебільшенням сказати, що Шевченко й Франко — це справді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори світові

«Після Тараса Шевченка не було в нас такої постаті. Отже, не буде перебільшенням сказати, що Шевченко й Франко — це справді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори світові. Франко ніколи не був письменником тільки Галичини… Франко стоїть серед тих […]

“ДОБА ФРАНКА”. Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі” започатковує наукову видавничу серію книг присвячену історії культури Дрогобиччини ХІХ – початку ХХ ст.

  Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі” започатковує наукову видавничу серію книг присвячену історії культури Дрогобиччини ХІХ – початку ХХ ст. Сьогодні , разом із Beata Skwarek і Тетяна Лазорак завершили редагування першої колективної монографії присвяченій постаті бургомістра Дрогобича Яна Нєвядомського 1840-1914 рр., який один із небагатьох лобіював толерантну […]

Шана і відзнака завжди є приємністю для колективу ДІКЗ “Нагуєвичі” з боку Департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА. Так тримати друзі!

Дорогі друзі! Раді повідомити вам, що Ваш заповідник від сьогодні відновлює свою роботу.

Дорогі друзі! Раді повідомити вам, що Ваш заповідник від сьогодні відновлює свою роботу. Для того, щоб завітати до нас, вам необхідно: – одягнути маску; – продезенфікувати руки; – пройти температурний скринінг, – дотримуватись соціально безпечної дистанції. Отож, чекаємо на вас у Нагуєвичах аби разом із […]

Чому музейний простір у Нагуєвичах часто називають “Війтівська гора”, а відтак і найвищою точкою при в’їзді ?

Чому музейний простір у Нагуєвичах часто називають “Війтівська гора”, а відтак і найвищою точкою при в’їзді ? Вдалося скопіювати оригінальну копію грамоти на право війтівства у Нагуєвичах, яка датується 1735 роком Це близько за сто років до приходу роду Франків на землю пізнішої Слободи або […]

Зеня Франко. Продовження…

Зеня Франко. Продовження…
Помешкання Франків у Києві було осередком інтелектуалів, де здібна українська молодь обмінювалася думками про стан української духовної культури й обговорювала можливі дії для її збереження та плекання. У те «ГАЛИЦЬКЕ ПОСОЛЬСТВО» в Києві – на Володимирській вулиці – проходили галичани, яким доводилося побувати тут у справах, навіть ночували, не маючи змоги поселятися в готелі. Саме в тому помешканні роздруковано – завдяки організаційному хистові та посвяті Зеновії – працю І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація». Звідси й розходилася вона по Україні. Ще один із відчайдушних вчинків: вона занесла головний трактат трактат шістдесятництва «Інтернаціоналізм чи русифікація» разом з листом Дзюби на адресу першого секретаря ЦК КПУ Шелеста та голови ради міністрів УРСР Щербицького. (Від арешту її врятував секретар ЦК КПУ по ідеології Ф. Д. Овчаренко. )
У січні 1968 р. Зіновія Франко та Михайлина Коцюбинська здійснили спробу передачі “Репортажу із заповідника ім.. Берії” до Чехословаччини. Фотокопію твору було заховано у коробку з-під цукерок та передано через чехословацьких вчених Єву Покорну та Власту Червену для філолога Андрія Куримського у Прагу. Проте співробітники КДБ вилучили документ під час перетину кур‟єрами кордону СРСР у Чопі.( Зрештою, за сприяння І. Світличного “Репортаж…” було надіслано до Москви, звідки, очевидно, він і потрапив на Захід ). Коли сховок було викрито, то вина вся була звалена на Зеновію, про що була попередня домовленість. Знову було звернення до Інституту. Зеновію заставили написати «покаяніє», і її Овчаренко помилував, але КДБ з тим не змирилось. Воно відібрало із Зенених листів до подруг в Канаду «найпікантніший»( до Віри Кемпе),який дали на розгляд в інститут. Як результат у кінці 1969 року Зеновію не переобрали на посаду старшого наукового співробітника.
Три з половиною роки Франкова онука була безробітною із негласною забороною друкуватись, котра тривала 10 років. Під час тривалого безробіття Зеновія мала два запрошення в Канаду(від тітки Ганни Франко та з університету з Торонто з оплаченою дорогою), але КДБ не дало дозволу на виїзд.
На фото Михайлина Коцюбинська та учасники руху шістдесятників.