З нагоди 132-ї річниці від дня народження Петра Франка в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» відбулася наукова музейно-патріотична Академія «Петро Франко та історична тяглість генеральної битви за Україну – 1917/2022». Розпочалася Академія хвилиною мовчання, вшануванням наших героїв, які загинули у війні з російським агресором, а також пластунською молитвою, яку разом з пластунами Дрогобицької станиці змовили численні її учасники.

А у вступному слові директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак заінтригував усіх присутніх тими цікавими презентаціями, що очікують їх сьогодні.

Голови Дрогобицької територіальної громади Тараса Кучма у своєму вітальному слові відзначив: «Історію життя Петра Франка ще будуть вивчати історики, адже це – не тільки історія однієї людини, це – історія цілого покоління».

Також своїм знайомством з Петром Франком поділився проректор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка , професор Микола Пантюк, коли писав дисертацію про молодіжні організації в Галичині: «В часи радянщини приховувалося багато фактів життя Петра Івановича. Петро Франко разом з Іваном Чмолою є організатором «Пласту» в Галичині ще в 1911 році, він відзначав, що приорітетом є виховання розуму та тіла, тобто тіловиховання. Хто для мене є Петро Франко? Насамперед, громадський діяч, друге – він науковець, хімік, автор більше 36-ти винаходів в галузі переробки молока, Петро Франко – педагог, вчитель, написав декілька підручників, Петро Франко – воїн, патріот, референт українського літунства.»

Та найбільшу увагу учасників Академії викликав виступ Петра Галущака – внука Петра Франка, правнука Івана Франка, який сьогодні приїхав до Нагуєвич разом зі своєю сестрою Любою. Як розповів пан Петро, в більшості про свого діда Петра, він дізнавався від свого другого діда – Йосипа Галущака. Будучи ще молодими, вони товаришували, разом працювали в гімназії міста Яворова, де й згодом познайомилися та побралися їхні діти – Іванна та Мирослав, батьки пана Петра. Також Петро Галущак розповів про те, як до помешкання Петра Франка приїздили Роман Шухевич та його син Юрій. Дуже багато цікавих фактів з життя сина Івана Франка почули сьогодні, ті хто завітав до музею Івана Франка.

Наукова частина Академії розпочалася виступом кандидата історичних наук, доцента, заступника декана історичного факультету з наукової роботи ДДПУ ім. І. Франка Володимира Галика: «Епістолярій Петра Франка до Івана Франка: один штрих до історії взаємин сина із батьком». Він розповів, що раніше листування було одним із основних засобів спілкування, між рідними людьми, які в силу різних обставин знаходилися далеко один від одного. Наразі збереглося більше 900 оригіналів листів Івана Франка, хоч дослідники стверджують, що їх могло бути близько шести тисяч. Цікавою була переписка між Іваном та Петром Франками в часі зростання сина, починаючи від дитячих років до вже сформованої особистості.

Доктор історичних наук, доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури ім. І. Боберського Андрій Сова презентував низку наукових видань присвячених українському спортовому руху та участі у ньому Петра Франка. Зокрема, це: «Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції», два випуски «Українська тіловиховна традиція», «Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія», книгу Степана Гайдучка «Відбиванка», які він подарував для музею в Нагуєвичах.

Сьогодні вперше на теренах Дрогобиччини відбувся показ віднайденого фільму Олександра Пежанського «Про перші українські лещетарські змагання у Львові», які відбулися 15 лютого 1929 року у Львові на Погулянці серед членів Карпатського Лещетарського Клубу. Цей фільм на старій кіноплівці авторам даної презентації надала донька Олександра Пежанського Дарія Ярошевич з Чикаго. Презентував та розповів про роботу над оцифруванням фільму регіональний представник Українського Центру культурних досліджень Ігор Гармаш.

Також сьогодні в музеї було відкрито дві виставки: «Петро Франко: прижиттєві артефакти з фондів заповідника «Нагуєвичі» та колекції»,  яку презентував музейний доглядач ДІКЗ «Нагуєвичі», аспірант історичного факультету ДДПУ ім. І. Франка Назар Юрчишин та «Увіковічення імені Івана Франка мовою нумізматики та боністики». Про неї розповів Володимир Галик. Крім цього учасники Академії мали змогу побачити кінохроніку та почути голос Петра Франка у віднайденому Назаром Юрчишином документальному фільмі Олександра Довженка «Визволення 1940»

Слід сказати, що серед гостей з Дрогобича, Харківщини, Львова були присутні представники «Центру журналістської солідарності», які вперше побували в музеї та мали можливість ознайомитися з садибою Івана Франка в Нагуєвичах.

В середу 22 червня, в рамках нового Міжнародного волонтерського проєкту «Бельгійські зустрічі в Нагуєвичах» музей Івана Франка відвідала делегація однієї із трьох земель Бельгії – Фландрії. Це були представники неприбуткової бельгійської організації «Орадеа» Іван Ван Хулле та фахівець реабілітаційного центру «Зевенберген» Раф Гуттенс.

Організація «Орадеа» вже більше десяти років співпрацює з Дрогобицьким педагогічним університетом ім. І. Франка. Вона підтримує, ініціює різноманітні навчальні, освітні та культурні проєкти. Керівник організації, Патрік Белінк, неодноразово відвідував наш Франковий край, беручи участь в різноманітних зустрічах, наукових конференціях та симпозіумах.

Реабілітаційний центр «Зевенберген» надає допомогу особам з інвалідністю, його представник приїхав в Україну, як волонтер. Раф Гуттенс відвідав ДІКЗ «Нагуєвичі» з місією налагодження культурних зв’язків і обмінів, підтримки музейної справи в Україні в часі війни та співпраці з нашими музеями.

На зустрічі керівництва Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» з бельгійською делегацією та представниками ДДПУ ім. Івана Франка, директор музею Богдан Лазорак ознайомив гостей з діяльністю музею в часі війни, з тими завданнями, які на своєму фронті виконують музейні працівники в ці нелегкі часи для нашої держави.

Як відзначив проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародних зв’язків та інформаційної діяльності ДДПУ Ігор Гриник, бельгійські партнери привезли значну гуманітарну допомогу для внутрішньо-переміщених осіб, зокрема, що проживають в гуртожитку педуніверситету, для Дрогобицького добровільного товариства захисту дітей-інвалідів «Надія», Обласного центру комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю Святого Пантелеймона в місті Стебнику. Участь у зустрічі також взяв декан факультету психології, педагогіки та соціальної роботи Дрогобицького педуніверситету Орест Гук.

У свою чергу, ДІКЗ «Нагуєвичі» для створення постійно діючої української бібліотеки для українців, які вимушено переселені до Бельгії зібрав та передав більше тисячі примірників книг українських письменників та поетів. Серед них багато дитячої, музичної, краєзнавчої, історичної літератури, твори наших класиків – Тараса Шевченка, Івана Франка, Івана Котляревського та багатьох інших. Хочемо висловити безмежну вдячність, тим хто долучився до передачі цієї бібліотеки. Це – видавництво «Посвіт» (Лариса Лесишин), книгарня «Час читати» (Ольга Задорожна) та співробітники музею.

Хоч сьогодні й не було підписано офіційних документів, але з упевненістю можна сказати, що було досягнуто величезного прогресу щодо взаємної співпраці в області культури та музейної справи між Україною та Бельгією.

В суботу, 18 червня, за підтримки Львівської обласної військової адміністрації, а саме управління молоді та спорту, відбувся волонтерський велопробіг Львівщини до садиби Івана Франка. Близько вісімдесяти юних та досвідчених велолюбителів відвідали місце, де народився геній українського народу Іван Франко. Ініціатором цього велопробігу став директор дитячо-юнацької школи Олімпійського резерву з велоспорту «Медик» Павло Попович. Вихованці дрогобицької школи вже багато років поспіль стають переможцями у багатьох престижних змаганнях, як в Україні, так і в Європі.

Зустрівши учасників велопробігу біля величного місця, а саме «дуба Франка», директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак розповів про його дитячі роки, що проходили саме в цій місцині, про те, що саме на цьому місці він написав свій перше оповідання «Олівець».

Ідея цього заходу полягає у вихованні та пізнанні любові до Франкового краю крізь призму нових знайомств та нового вело маршруту, адже хранителі музею-садиби Івана Франка заповідника «Нагуєвичі» започаткували власний новий інтерактивний екскурсійний веломаршрут «Франко-ровер». Надіємося, що він стане традиційний. Учасниками цього велопробігу, окрім ДЮШОР «Медик» стали: Лішнянський велоклуб, громадська організація «Дрогобицька районна федерація велоспорту», бориславські, унятицькі та дрогобицькі велолюбителі.

На завершення, всі учасники велопробігу мали можливість ознайомитися з музеєм-садибою та послухати цікавий екскурс, опинившись на півтора століття назад.

то років поспіль стають переможцями у багатьох престижних змаганнях, як в Україні, так і в Європі.

Зустрівши учасників велопробігу біля величного місця, а саме «дуба Франка», директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак розповів про його дитячі роки, що проходили саме в цій місцині, про те, що саме на цьому місці він написав свій перше оповідання «Олівець».

Ідея цього заходу полягає у вихованні та пізнанні любові до Франкового краю крізь призму нових знайомств та нового вело маршруту, адже хранителі музею-садиби Івана Франка заповідника «Нагуєвичі» започаткували власний новий інтерактивний екскурсійний веломаршрут «Франко-ровер». Надіємося, що він стане традиційний. Учасниками цього велопробігу, окрім ДЮШОР «Медик» стали: Лішнянський велоклуб, громадська організація «Дрогобицька районна федерація велоспорту», бориславські, унятицькі та дрогобицькі велолюбителі.

На завершення, всі учасники велопробігу мали можливість ознайомитися з музеєм-садибою та послухати цікавий екскурс, опинившись на півтора століття назад.

Сьогодні, 7 червня, Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» відвідали учні третього класу Лішнянського НВК І-ІІІ ступені. Позавчора, у неділю, ці дітки долучились до Таїнства першої сповіді і першого причастя, тим самим реальним чином поєдналися з Господом. А сьогодні ж вони продовжили духовне збагачення, вже, знайомлячись з нашим генієм – Іваном Франком.

Невимушена атмосфера, цікаві розповіді та екскурсії викликали захоплення у дітей, які постійно задавили все нові та нові запитання працівникам музею.

Сьогоднішній день, як і недільний, запам’ятається дітям на все життя. Слід сказати, що ця екскурсія відбулася завдяки батькам дітей, працівникам музею і, звичайно, класному керівнику Лесі Лишко.

У перший літній день в Україні, як і у всьому світі, відзначають добре і радісне свято – День захисту дітей.

Діти – маленькі частинки великого щастя, ім’я якому – Життя! Діти – це диво, яке наповнює життя кожного дорослого щирою радістю і теплотою. Сьогодення нам диктує нові умови життя, і ми, як ніколи, розуміємо, що діти – це наше майбутнє, наш сенс життя. Болить душа, коли повідомляють про жертви цієї війни, особливо, коли гинуть діти. Разом з педагогами сусідніх сіл конкурс дитячого малюнку організували й працівники нашого музею, зокрема молодший науковий співробітник Ірина Сопотницька.

Попри все, незважаючи на війну, діти бажають лише щасливого мирного неба. Саме такий меседж посилають усьому світу діти сіл Нагуєвич та Лішні своїми малюнками, своїм бажанням жити у своїй незалежній, мирній Україні.