Місяць: Січень 2023

Online розповідь “Катерина Фалькевич-Франко” (1 лютого 10 год. 30 хв.)

Online розповідь “Катерина Фалькевич-Франко” (1 лютого 10 год. 30 хв.)

… Молоді та закохані вирішують побратися. Їй 26 років, йому – 33. Шлюб відбувся 12 серпня 1922 року у Бібрці, у церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Обряд вінчання здійснив о. Олександр Данилович. Свідками були Юліан Ярошинський (з боку молодої) та Петро Франко (з боку молодого). Весілля […]

Виставка + майстер-клас «Солом’яний Всесвіт – солом’яний павук» (31 січня о 15 год.)

Виставка + майстер-клас «Солом’яний Всесвіт – солом’яний павук» (31 січня о 15 год.)

Ще за часів наших дідусів і бабусь перед Різдвяними святами був звичай робити солом’яних «павуків». І хоча у дівчат завжди вистачало клопотів у цей час, їм потрібно було наготувати і домашніх прикрас та оберегів: Дідуха, «павуків» та «їжаків». Таємно зібравшись, щоб не заважали хлопці, дівчата […]

До 85 річниці від дня народження Василя Стуса відбувся перегляд фільму «Заборонений» та його обговорення

До 85 річниці від дня народження Василя Стуса відбувся перегляд фільму «Заборонений» та його обговорення

Сьогодні в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» відбувся перегляд фільму «Заборонений», присвячений 85 річниці від дня народження поета-шістдесятника, публіциста, правозахисника Василя Стуса.

Перед початком фільму наукова співробітниця музею Любов Плюйко розповіла про життєвий та творчий шлях Василя Семеновича та нагадала трагічну історію багатьох дисидентів, про яких йдеться у фільмі: В’ячеслава Чорновола, Аллу Горську, Івана Дзюбу, Левка Лук’яненка.

Тематично, кіно про Стуса поділено на кілька частин, відповідно до найважливіших його життєвих періодів – молодість, де перспективний та розумний український аспірант закохується в чарівну Валентину Попелюх; репресії, де Стус, який не може мовчати проти арештів своїх друзів, втрачає роботу, арешт і суд, і життя в колонії у Пермському краї, де й помер поет у ніч з 3 на 4 вересня 1985 року.

Але варто підкреслити, що фільм, не лише про самого Василя Стуса, але й про збірний образ Людини, Українця, який попри все, бореться з антигуманною системою до самого кінця. Це проявляється у темпераменті головного героя, його сміливості говорити правду прямісінько у вічі ворогу.

Попри легкість візуального сприйняття, «Заборонений» – це фільм з дуже глибоким змістом. Його варто побачити кожному, хто вважає себе справжнім українцем та патріотом, показати в школах після вивчення біографії видатного поета, перекладача та мислителя. Просто, щоб

емоційно закріпити усе прочитане чи почуте.

Вже після перегляду фільму учасники за столом обговорили його та поділилися своїми враженнями, адже горнятко запашного чаю чи кави зазвичай є «синоптиком» щирої бесіди.

Особливо, коли тема розмови – зрозуміла, актуальна й об’єднує людей, близьких за духом, думками та життєвим покликанням.

Тематична година «День Соборності України» в ДІКЗ «Нагуєвичі»

Тематична година «День Соборності України» в ДІКЗ «Нагуєвичі»

День Соборності щороку відзначається 22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Тому сьогодні, 23 січня, в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» відбулася тематична година, присвячена 104-ій річниці проголошення Соборності України. Старша наукова співробітниця Марія Добрянська розповіла […]

104-та річниця Свята Злуки у Франковій Каліфорнії

104-та річниця Свята Злуки у Франковій Каліфорнії

Національна пам’ять про історичну тяглість розвитку традиції української державності від найдавніших часів до сучасності є вкрай важливою у формуванні патріотичної програми виховання молодого покоління українців, особливо у часі агресії Російської Федерації проти України, яка триває з 2014 р. Врешті 22 січня 2023 року виповнилася 104-та […]

Тематична година “День Соборності України” (23 січня об 11 год.)

Тематична година “День Соборності України” (23 січня об 11 год.)

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. 

105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Української держави не існувало, її вигадали більшовики.

22 січня 1918 року вперше у XX столітті українці проголосили незалежність власної держави – Української Народної Республіки. 24 серпня 1991-го відбулося її відновлення.

Проголошення соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців, розділених кордонами тогочасних імперій. На початку ХХ століття після падіння імперій українці об’єдналися у власній державі. Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, ми об’єднані у відстоюванні своєї незалежності і держави. А після перемоги над російським агресором Україна відновить свою соборність.

лекція-презентація «Йорданські історії Франкової Каліфорнії в епоху ЗУНР», присвячена 104-й річниці Акту Злуки ЗУНР і УНР

лекція-презентація «Йорданські історії Франкової Каліфорнії в епоху ЗУНР», присвячена 104-й річниці Акту Злуки ЗУНР і УНР

В конференц-залі Літературно-меморіального музею Івана Франка ДІКЗ «Нагуєвичі» сьогодні, 20 січня, відбулася лекція-презентація «Йорданські історії Франкової Каліфорнії в епоху ЗУНР», присвячена 104-й річниці Акту Злуки ЗУНР і УНР. Її прочитав кандидат історичних наук, директор музею Богдан Лазорак. 1919 рік так само, як і 2022 рік […]

В садибі Івана Франка лунала гуцульська коляда з Криворівні

В садибі Івана Франка лунала гуцульська коляда з Криворівні

Гуцульська коляда, традиції якої зберігають на Верховинщині, може увійти до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні, на Водохреща, вона завітала до Нагуєвич – спочатку до церкви Святого Миколая, а згодом і до музею-садиби Івана Франка. З традиціями щедрівки та колядки за проектом «Від музею Івана Франка […]

Гуцульська коляда біля церкви Святого Миколая в Нагуєвичах

Гуцульська коляда біля церкви Святого Миколая в Нагуєвичах

Сьогодні, на Водохреща, вона завітала до Нагуєвич – спочатку до церкви Святого Миколая, а згодом і до музею-садиби Івана Франка.

З традиціями щедрівки та колядки за проектом «Від музею Івана Франка в Криворівні до музею Івана Франка в Нагуєвичах» мали можливість ознайомитися та їх почути, мешканці села та гості музею.

«Від музею Івана Франка в Криворівні до музею Івана Франка в Нагуєвичах» – проєкт збереження гуцульських і бойківських традицій

«Від музею Івана Франка в Криворівні до музею Івана Франка в Нагуєвичах» – проєкт збереження гуцульських і бойківських традицій

Гуцульська коляда, традиції якої зберігають на Верховинщині, може увійти до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні, на Водохреща, вона завітала до Нагуєвич – спочатку до церкви Святого Миколая, а згодом і до музею-садиби Івана Франка. З традиціями щедрівки та колядки за проектом «Від музею Івана Франка […]

Йорданські історії Франкової Каліфорнії в епоху ЗУНР (20 січня о 14 год)

Йорданські історії Франкової Каліфорнії в епоху ЗУНР (20 січня о 14 год)

1919 рік так само, як і 2022 рік став знаменитою датою для історичного відродження Києвохристиняської традиції Незалежної України, відродження і возз’єднання Українського війська та нації. Як і в наш час 1919 рік був Роком Українізації на фоні мультикультурної загарбницької політики імперії Габсбургів та московії. Вже […]

«Трипілля. Голос предків» – виставка, про яку повинен знати кожен українець

«Трипілля. Голос предків» – виставка, про яку повинен знати кожен українець

Сьогодні, 17 січня, у виставковому залі ДІКЗ «Нагуєвичі» відкрилася благодійна археологічна виставка «Трипілля. Голос предків». Її спільно організували Благодійний фонд «КОЛО», Дрогобицька РВА, Народний музей України та  Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі». У рамках виставкового проєкту було представлено артефакти Трипільської культури від Народного музею України.

Відкрив виставку директор музею, кандидат історичних наук Богдан Лазорак, він зазначив, що вона стала органічним продовженням нещодавно відкритої виставки в залах ДІКЗ «Нагуєвичі» археологічного музею Львівського національного університету «Іван Франко і археологія».

«Тема Трипілля  в Україні є актуальною сьогодні, як ніколи, тому що на північ від Київщини, на території, де гілка наших князів потім буде засновувати москву і створювати іншу традицію не дитинців чи городищ, а кремлів, саме поняття, яке було характерне нашій традиції там відсутнє. І точно там немає усього того, що ми бачимо тут, на нашій виставці», – сказав Богдан Лазорак.

Також він розповів, що задовго до відкриття «Трипільської культури», Іван Франко 23 листопада 1907 році у газеті «Діло» звернув увагу на важливість значення самого слова, а також системно рецензував та критикував дослідників з Європи, які неправильно перекладали не тільки слово «трипілля», але й назву «місцевості» та спосіб обробки землі. Так, після перекладу праці Михайла Грушевського німецькою дослідницею Феліцією Носсіг, Іван Франко гостро розкритикував широке незнання філологічної транслітерації давнього українського слова, зауваживши: «На жаль, наукові інтереси пані доктора Феліції лежать більше на ґрунті соціології, ніж на історичнім, а її знання української мови, вповні достаточне для перекладів белетристики, сказалося вповні недостатнім при перекладанню наукового твору. Які язикові несподіванки містив її переклад, сего годі збагнути найбуйнішою фантазією. Досить буде сказати, що вона систематично перекладала Трипілля на Tripolis, Первольф на Wärwolf, устрій на Constitution або Einrichtung, міграцію на Emigration, тисяцький на Tausendmann і т. д. Про якийсь зв’язок, про дійсне зрозуміння тексту і відповідну передачу його німецькою мовою не було дуже часто ані мови: в таких місцях вона латала текст своїми власними концептами, від яких аж коробило читача».

Сім тисяч років тому на теренах Української землі прийшло хліборобство. З того часу не було такого року, щоб наша земля не оралась, не засівалась і не дарувала урожай людям, які беззмінно живуть і працюють на ній. Про це розповів один з організаторів виставки представник Благодійної організації «Благодійний Фонд «Коло» Олександр Юрков: «Ми хочемо, щоб артефакти, представлені на цій виставці не зберігалися, а виставлялися, були доступні для українців. Тому що це така сама зброя для наших захисників. Як воїни захищають нашу землю, так і співробітники музеї захищають нашу історію. Чим більше таких виставок, тим простіше буде донести нашу ідею».

Першими, хто побачив виставку були мешканці та гості міста Трускавця, адже вона почала свою роботу ще 30 вересня минулого року у музеї «Міста-курорту Трускавець». Про враження відвідувачів та важливості виставки розповіла наукова співробітниця музею Марія Курищук: «Саме ці експонати стали родзинкою спільної виставки в нашому музеї. Відвідувачів вони вражали своєю вишуканістю, вони зачаровують і підтверджують, що українці – нація прадавня. І для багатьох ця виставка є утвердженням того, що українці розуміють свою самоцінність, бо цього нам не вистарчає. І століття за століттями вони дізнаються – ось наскільки ми важливі, наскільки ми особливі й вартісні та маємо глибокі корені.

Наступним місцем, де відвідувачі могли ознайомитися з цією унікальною колекцією став музей «Дрогобиччина» і своїми враженнями поділилася директор музею Алла Гладун: «Ця виставка підтверджує, що Україна має багатовікову історію. Трипільські міста будувалися без оборонних валів, це була миролюбні люди… Українці – це нація з материнською ментальністю – Богородиця, Покрова. Трипілля цьому є підтвердження, адже ми знаходимо статуетки виключно жіночі. А про мальовану кераміку і говорити немає що, бо це – шедевр, це – мистецтво, яке вражає і сьогодні. І ці узори просто вражають, кращого до цього у світі ніхто не знав».

Також своїми враженнями, але вже з точки зору орнаментики поділилася керівник ще одного унікального закладу, який є окрасою міста-курорту Трускавець – директор художнього музею народного художника України Михайла Біласа Олена Білас-Березова: «Якщо ми подивимося на старовинні українські вишивальні орнаменти, то, практично, в кожному орнаменті ми побачимо ось цей меандр і дуже багато орнаментів саме з Трипілля. Трипілля розкопали якихось сто років тому… Але ж з покоління в покоління передавалася та орнаментика. Виставка повинна поїздити ще по Україні, тому що ми повинні знати чиїх батьків чиї ми діти. Нам потрібно спочатку навчити наших українців любити нашу історію, а тоді вже ту колосальну історію передавати за кордон і казати: «Ау! Ми старші від вас і ми маємо набагато глибшу культуру, яскравішу і може навіть цікавішу»

На завершення презентації Богдан Лазорак зазначив: «Хочу віддати вам належне, що ви зуміли зберегти, що ви це возите, показуєте – це величезний крок у популяризації нашої культури та історії. Думаємо, що наступним етапом, вже після Нагуєвич, нехай ця виставка помандрує до Борислава».

Запрошуємо усіх шанувальників давньої української культури та спадщини Івана Франка до Нагуєвич!!!

Літопис Дрогобиччини

Літопис Дрогобиччини

Літопис_Дрогобиччини_Видання_2 _compressed (скачати)

Гуцульські щедрівки та колядки у Нагуєвичах (19 січня о 9 год. – в церкві Св. Миколая, об 11 год. – в музеї)

Гуцульські щедрівки та колядки у Нагуєвичах (19 січня о 9 год. – в церкві Св. Миколая, об 11 год. – в музеї)

Гуцульські щедрівки та колядки у Нагуєвичах!  19 січня 2023, четвер

9-00 – церква Св. Миколая Мирлікійського Чудотворця
11-00 – садиба Івана Франка

Ніщо не спинить давні традиції Українських колядок та щедрівок.

Вже вкотре презентуватимемо у дусі Києвохристиянської традиції щедрівки та колядки за проектом “Від музею Івана Франка в Криворівні до музею Івана Франка в Нагуєвичах”.

Все будуть Франкові Гуцульщина і Бойківщина!