Місяць: Жовтень 2023

Працівники ДІКЗ «Нагуєвичі» частково повторили пройдений Іваном Франком шлях під час мандрівки 1884 року

Працівники ДІКЗ «Нагуєвичі» частково повторили пройдений Іваном Франком шлях під час мандрівки 1884 року

Цьогоріч минає черговий ювілей пов’язаний з постаттю Івана Франка як одного з батьків-засновників українського туризму. У 1883 р. І. Франко організував Етнографічно-статистичний гурток, який пізніше реорганізувався в «Кружок для устроювання мандрівок по ріднім краю». Результатом постійних мандрівок самого Каменяра стали численні публікації фольклорних та етнографічних […]

Відбулася відкрита лекція Ігоря Чорновола «Доба Франка»

Відбулася відкрита лекція Ігоря Чорновола «Доба Франка»

Сьогодні, 27 жовтня в приміщенні музею-студії Івана Франка, який нещодавно відкрився на філологічному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету відбулася лекція доктора історичних наук Ігоря Чорновола «Доба Франка». Зі вступним словом звернувся декан факультету української та іноземної мови, доктор філологічних наук, професор Петро Мацьків. Модератором відкритої […]

Лекція-презентація «Як Іван Франко балотувався до віденського сейму та австрійського парламенту»

Лекція-презентація «Як Іван Франко балотувався до віденського сейму та австрійського парламенту»

Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…».

Цими словами, сьогодні 26 жовтня, розпочала лекцію-презентацію «Як Іван Франко балотувався до віденського сейму та австрійського парламенту» заступниця директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Лілія Хміль. Перед цим вона акцентувала увагу юним відвідувачам з Самбірщини на експонатах, що знаходяться в музеї та пов’язані з темою лекції.

Зокрема, пані Лілія розповіла, що в 1895, 1897 і 1898 роках Радикальна партія висувала Івана Франка на посла до віденського сейму та австрійського парламенту. Але 31 жовтня 1895 року підкуплені та застрашені виборці тернопільської округи продали свої голоси на користь владного урядового кандидата графа Пінінського. Так українці зрадили вперше свого найпопулярнішого в Галичині представника.

Проблема була в тім, що селяни, на яких і зробили ставку молоді радикали, масово продавали голоси.

Як висловився один з дослідників життя Івана Франка, що у 1895 році селяни-хруні, а так називалися ті, хто продавав своїх голоси, бо «хрунь» – це свиня, на виборах з’їли 70 км ковбаси. Уявіть, собі – 70 кілометрів!!!

Вже у 1897-му році його висунули на окрузі Перемишль-Дрогобич, де офіційним потужним суперником проти нього виступив заступник секретаря галицького сейму шляхтич Вітовт Левицький. Іванові Франку влада противилася у проведенні будь-яких агітаційних зустрічах з виборцями. Так Франко хотів у Дрогобичі скликати передвиборчий мітинг, але у старостві заявили йому, що треба раніше написати прохання. Дозвіл міг прийти не раніш трьох днів, до того ж йому натякнули, що в місті мовляв, немає відповідної зали.

Влітку 1898-го року Іван Франко втретє був серед кандидатів до австрійського парламенту від Радикальної партії на додаткових виборах в окрузі Тернопіль–Збараж–Скалат.

Щоразу Франкові до перемоги не вистачало кілька десятків голосів: то 30, то 50.

Після продажності, підкупу, лицемірства, політичних амбіцій, зажерливості і третьої зради українців у Тернополі Іван Франко цілком зійшов з політичної арени.

І коли дружина, Ольга Хоружинська підвела підсумок його політичній кар’єрі: «Чи не казала я тобі? Бачиш, скільки прикростей? Кандидатом ти був, а депутатом не будеш!», Франко спокійно відповів: «А я не шкодую. Ніяка праця не пропадає даремно! Це ж була праця з народом. Це цвіт, який дасть плоди…»

 

 

Відкрита лекція Ігоря Чорновола «Доба Франка» (27 жовтня о 12 год. м. Дрогобич, вул. Т. Шевченка, 24)

Відкрита лекція Ігоря Чорновола «Доба Франка» (27 жовтня о 12 год. м. Дрогобич, вул. Т. Шевченка, 24)

Відкрита лекція доктора історичних наук, автора семи книг, гостьового професора Гарвардського та Колумбійського університетів Ігоря Чорновола Роки життя Каменяра (1861 – 1916) майже співпали з роками тривання автономії Галичини (1861 – 1918) – belle époque, періодом розквіту самоврядування, швидкого розвитку культури та добробуту мешканців нашого […]

Лекція-презентація «Як Іван Франко балотувався до Віденського сейму та австрійського парламенту»  (26 жовтня об 11 год.)

Лекція-презентація «Як Іван Франко балотувався до Віденського сейму та австрійського парламенту» (26 жовтня об 11 год.)

Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…» У 1895, 1897 і 1898 роках Радикальна партія висувала Івана Франка на посла до віденського парламенту і польського сейму. 31 жовтня 1895 року підкуплені та застрашені виборці […]

Команда заповідника

Лазорак Богдан Орестович

в. о. директора Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі»

 

 

Хміль Лілія Миронівна

заступник директора з наукової роботи

 

 

Микитич Мар’яна Михайлівна

заступник директора з адміністративно-господарської роботи

 

 

Гаман Ольга Миронівна

головний бухгалтер

 

 

Щепанкевич Галина Василівна

провідний бухгалтер

 

 

Хміль Ростислав Петрович

головний зберігач фондів

 

Юрчишин Назарій Ігорович

зберігач фондів І категорії

 

секретар-друкарка

 

Наукові співробітники:

Добрянська Марія Степанівна 

старша наукова співробітниця

 

Лазорак Тетяна Петрівна 

старша наукова співробітниця

 

Плюйко Любов Іванівна 

наукова співробітниця

 

Топільницька Галина Василівна 

наукова співробітниця

Шутко Марія Юліанівна 

молодша наукова співробітниця

 

Сопотницька Ірина Іванівна 

молодша наукова співробітниця

 

Плюйко Юлія Володимирівна 

музейний доглядач

 

Інші співробітники:

Матійко Сергій Володимирович 

фахівець із формування Інтернет-сторінки періодичного видання

 

Халавко Лілія Іванівна 

касир

 

Господарська група:

Тимишин Микола Іванович 

електромонтер з ремонту і обслуговування електроустаткування

 

Снятинський Олександр Орестович 

робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків

 

Буцяк Володимир Іванович 

робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків

 

Лазорчин Ганна Степанівна 

робітниця з комплексного обслуговування й ремонту будинків

 

Муха Ольга Михайлівна 

робітниця з комплексного обслуговування й ремонту будинків

 

Ілечко Михайло Степанович 

робітник зеленого будівництва

 

Чапля Дарія Степанівна 

прибиральниця службових приміщень

 

робітник зеленого будівництва

 

Охорона:

Войнов Валентин Володимирович 

сторож

 

Борисенко Степан Іванович 

сторож

 

Городиський Омелян Львович 

сторож

 

Лазорчин Йосип Степанович 

сторож

 

 

Майстер-клас «Аплікація до осені»

Майстер-клас «Аплікація до осені»

Багато навіть і не замислюються, які чудові цікаві аплікації можна придумати з осіннього листя. Нічого складного не потрібно, потрібно лише назбирати кілька різних листочків, і придумувати різноманітні сюжети для аплікацій. Старша наукова співробітниця Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Марія Добрянська та вчителька Нагуєвицької СЗШ І-ІІІ ст. […]

Майстер-клас «Аплікація до осені» (17 жовтня об 11 год.) ДІКЗ «Нагуєвичі» та Нагуєвицька СЗШ ім. Івана Франка

Майстер-клас «Аплікація до осені» (17 жовтня об 11 год.) ДІКЗ «Нагуєвичі» та Нагуєвицька СЗШ ім. Івана Франка

Одним з творчих занять з малюком – це виготовлення аплікації для дітей. Діяльність формує уяву, спритність, сприяє формуванню фантазії.

Тематична бесіда «Життєпис Івана Багряного»

Тематична бесіда «Життєпис Івана Багряного»

Сьогодні, 13 жовтня, наукова співробітниця музею Гарина Топільницька провела з відвідувачами заповідника пізнавальний захід – бесіду «Життєпис Івана Багряного». Багато хто чув про поета, прозаїка, публіциста, громадського діяча Івана Багряного, але не всі знайомі з його біографією. Тому в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» регулярно відбувають заходи, щоб цих «білих плям» нашої історії ставало якомога менше.

Відтак, пані Галина ознайомила молодь з біографією Івана Багряного, цікаві й водночас трагічні сторінки його життя. Отже, Іван Павлович Лозов’яга – це справжні ім’я та прізвище Івана Багряного, народився 2 жовтня 1906 р. в с. Куземин на Полтавщині, тепер Сумська область, у родині робітника-муляра.

У 1912-1916 роках хлопець навчався в церковно-парафіяльній школі в Охтирці, згодом у вищій початковій школі та у Краснопільській художньо-керамічній школі.

У 1920 році він став свідком жорстокої розправи чекістів із його дядьком і 92-річним дідом на пасіці (кололи багнетами, стріляли з револьверів), їх смерть страшенно вразила хлопця. До того ж іншого дядька вислали на Соловки, звідки він не повернувся. Усе це народжувало протест у душі Івана.

У 1922-1926 роках він викладав малювання, працював на шахтах Донбасу, а у 1924 р. вступив до Охтирської філії організації селянських письменників “Плуг”. Учителював, заробляючи на прожиток. Писав вірші. Побував у Криму, на Кубані, в Кам’янці-Подільському, де редагував місцеву газету.

Протягом 1926-1930 років Іван навчався в Київському художньому інституті, але диплома не отримав, бо виявив себе політично неблагонадійним. По-перше, «сумнівна» ідеологічна позиція прочитувалася між рядками його віршів, опублікованих у журналах «Глобус», «Життя й революція», «Червоний шлях», «Плужанин». По-друге, він входив до попутницької організації МАРС, до якої належали Г. Косинка, Є. Плужник, В. Підмогильний, Б. Тенета, Б. Антоненко-Давидович, Т. Осьмачка, Д. Фальківський.

А також товаришував із М. Хвильовим, М. Кулішем, Остапом Вишнею, М. Яловим.

У 1928 році Іван Багряний написав роман у віршах «Скелька», де використав почуту в дитинстві легенду про те, як у XVIII ст. селяни села Скелька, що на Полтавщині, протестуючи проти засилля московських ченців, спалили чоловічий монастир. Наступного року з’явилася друком збірка поезій І. Багряного «До меж заказаних», яка вже в самій назві містила активний протест, не кажучи про зміст усередині, що був своєрідною прискіпливою оцінкою пореволюційної дійсності. Наступні книжки «В поті чола» і «Комета» потрапляють тільки до портфеля НКВС. Того ж року він написав поему «Аве Марія», де в присвяті розмістив таке звернення: «Вічним бунтарям і протестантам, всім, хто родився рабом і не хоче бути ним, всім скривдженим, зборканим і своїй бідній матері крик свого серця присвячує автор». Цікаво, що книжка вийшла в світ без усякого цензурного дозволу на те, до того ж з вказівкою неіснуючого видавництва «САМ». Поки справжні наглядачі зорієнтувалися й наказали зняти книжки з продажу, кількасот примірників встигли розкупити. Зрозуміло, що подібний твір не міг залишитись непоміченим владою.

У 1932 році Іван Багряний був заарештований у Харкові в присутності колег В. Поліщука і О. Слісаренка «за політичний самостійницький український ухил в літературі й політиці…», засуджений на п’ять років концтаборів БАМЛАГу (Байкало-амурский лагерь).

У 1936 р. Іван Багряний утік, переховувався між українцями Зеленого Клину на Далекому Сході (враження від цього періоду життя відбито в романі «Тигролови»). Через два роки письменник повернувся додому, був повторно заарештований, сидів у Харківській в’язниці два роки й сім місяців (пережите в ув’язненні він пізніше описав у романі «Сад Гетсиманський»).

У 1940 р. з відбитими легенями й нирками був звільнений під нагляд. Знову оселився в Охтирці, працював декоратором у місцевому театрі, редагував газету «Голос Охтирщини», після початку війни потрапив до народного ополчення, працював у ОУН: малював листівки, плакати, складав пісні, виступав перед воїнами УПА.

Згідно з німецьким курсом щодо української національної інтелігенції у 1942 році мав бути розстріляний, але випадково врятувався.

У 1944 році Іван Багряний розійшовся в поглядах з керівництвом УПА і сам, без родини, емігрував до Словаччини, а згодом до Німеччини. Новий Ульм стає місцем його постійного перебування в еміграції. Завдяки Івану Багряному це місто стало центром українського культурного відродження, демократично-визвольного руху. Він у 1945 році заснував газету «Українські вісті». При ній почали діяти кілька видавництв, зокрема, «Україна», «Прометей», у яких з’являються заборонені в СРСР книжки українських письменників, переклади зарубіжної літератури українською мовою, взяв участь у створенні МУРу (Мистецький Український Рух), який згодом у США перетворився на об’єднання українських письменників «Слово» з центром у Нью-Йорку.

У 1946 р. письменник перейшов на легальне становище.

Памфлетом «Чому я не хочу вертати до СРСР?», написаним  в 1946 році, Іван Багряний привернув увагу світової громадськості вражаючою правдою про істинне становище людини в СРСР, урятувавши цим від репатріації не одного нещасного.

А в 1948 р. він заснував Українську Революційну Демократичну партію (УРДП), очолив Українську національну раду, заснував ОДУМ (Об’єднання демократичної української молоді).

За кордоном побачили світ романи «Тигролови» (1944), «Звіролови» (1946), «Сад Гетсиманський» (1950), «Огненне коло» (1953), «Буйний вітер» (1957), «Людина біжить над прірвою» (1965), п’єси «Генерал», «Морітурі», «Розгром», поема «Антон Біда –  герой труда», збірка «Золотий бумеранг» та твори для дітей.

Письменник помер 25 серпня 1963 року в санаторії «Блазіен» у Шварцвальді (Західна Німеччина). Івана Багряного посмертно реабілітовано у 1991р., відтоді почала перевидаватися його творча спадщина.

Відомі в Україні блогери-туристи відвідали музей-садибу в Нагуєвичах

Відомі в Україні блогери-туристи відвідали музей-садибу в Нагуєвичах

Відомі в Україні блогери-туристи – подружжя Пузатків, які протягом багатьох років туристичної діяльності, побували в багатьох країнах світу та, практично, в усіх куточках України, сьогодні відвідали садибу-музей Івана Франка в Нагуєвичах. Своїми враженнями поділилася пані Олена Пузатко, яка зазначила, що ця позитивна енергетика, прекрасні краєвиди […]

Регіональна науково-практична конференція до 175-ї річниці від дня народження Стефана Коваліва

Регіональна науково-практична конференція до 175-ї річниці від дня народження Стефана Коваліва

24 листопада 2023 року під патронатом Бориславської міської ради та наукового модераторства хранителів Літературно-меморіального музею Івана Франка Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» відбудеться Регіональна науково-практична конференція «Стефан Ковалів: педагог, письменник, громадський діяч «Галицької Каліфорнії» та високоповажний друг Івана Франка». Мета конференції: консолідація зусиль наукової, педагогічної та […]

Заповідник

Заповідник

 ЗАПОВІДНИК “НАГУЄВИЧІ” ЗАПРОШУЄ ГОСТЕЙ!

Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» створе­но згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 10 бе­резня 1994 року з метою збереження меморіальних місць, пов’язаних з життям і творчістю великого українського письменника-мислителя Івана Франка.

Заповідник засновано обласною Радою з безпосереднім підпо­рядкуванням управлінню культури і туризму Львівської обласної державної адміністрації.

В структуру заповідника входить садиба батьків письменника, музей І. Франка, скульптурна композиція «І. Франко і світова література», Будинок літератора, художньо-меморіальний комплекс «Стежка І. Франка».

Заповідник здійснює охорону і вивчення пам’яток історії, культури і природи, популяризує пам’ятки шляхом розвитку туризму, зокрема й міжнародного, об’єднує ансамблі й комплекси пам’яток, органічно пов’язані з ними території та зібрання фондових збірок, присвячених життю і творчості Івана Франка. Проводить науково-теоретичні та на­уково-практичні конференції, готує літературно-мистецькі та літера­турно-музичні вечори і ранки, присвячені певним подіям і датам, зустрічі, присвячені І. Франкові. Періодично оновлює експозиції з метою повнішого розкриття тем та осучаснення способів експо­нування, пов’язаних з творчістю І. Франка.

Музей ставить своїм завданням на прикладі життя і творчості Івана Франка сприяти відродженню національної свідомості українського народу. Музей спрямовує діяльність на вивчення, комплектування, збереження, науковий опис та експонування матеріалів з творчості Івана Франка, організовує збір матеріалів і документів серед насе­лення, опрацьовує і документує зібрані матеріали, згідно з відповід­ними інструкціями та методичними розробками, проводить екскурсії пам’ятними місцями, експозиціями, виставками, відкритими фондами, створює стаціонарні та пересувні виставки.

Музей організовує та готує лекції, тематичні вечори, обмін виставками з музеями України та закордону, лекторії, гуртки й інші заходи, розробляє нові форми пропаганди культурних цінностей.

Заповідник «Нагуєвичі» знаходиться в прекрасному підгірському селі Нагуєвичі. Щороку це село відвідує понад 12 тисяч людей з усіх кінців України і з різних країн світу, що їдуть подивитися на місця, де побачив світ і робив свої перші кроки по землі великий українець Іван Франко — письменник, учений, мислитель, печать духу якого і нині відчувають на собі мільйони людей нашої нації.

Народився Іван Франко в присілку Слобода, що знаходиться на шляху з Нагуєвич до Дрогобича. Тепер тут меморіальний комплекс будівель, які відтворюють садибу Іванового батька — коваля Якова Франка. Через дорогу навпроти — ошатний музей Івана Франка та Будинок літератора. Трохи далі, за селом, є Стежка Івана Франка, яка створена з нагоди 125-річчя від дня народження письменника (1981 рік).

В садибі батьків письменника зібрані речі побуту, посуд, одяг часів Івана Франка. Зберігаються цінні реліквії родини Франків. В 1986 році навпроти Садиби батьків письменника побудовано і відкрито новий літературний музей. В музеї знаходяться понад три тисячі експонатів основного фонду.

Популярним в Нагуєвичах та далеко за його межами є цілюще джерело “Ярина” – мальовничий куточок, де часто відпочивав та писав свої твори Іван Франко.

Під фанерою в церкві Нижніх Гаїв виявлені настінні орнаменти і малюнки

Під фанерою в церкві Нижніх Гаїв виявлені настінні орнаменти і малюнки

Експедиції завжди були невід’ємною частиною музейної справи. Вони проводяться практично всіма музеями. Не виключенням є і Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі». Окрім відвідин населених пунктів Самбірщини – Черхави, Бережниці та Чукви та віднайдення там унікальних артефактів сьогоднішня експедиція продовжила свою роботу в селі Нижні Гаї. Однією […]

Черхава-Чуква-Бережниця – перший етап сьогоднішніх музейних експедицій

Черхава-Чуква-Бережниця – перший етап сьогоднішніх музейних експедицій

«Давніми церквами Франкового краю» – саме таке гасло продовжило другий день сезону музейних експедицій франкомобілем. Вже традиційно ми вирушили командую фахівців Національної академії Наук України та Коломийським реставраційним центром під патронатом музею садиби Франка у далеку подорож! Вдалося ідентифікувати унікальні пам’ятки церковно-обрядового мистецтва у тих […]

Зарубіжні гості в музеї Івана Франка

Зарубіжні гості в музеї Івана Франка

Досить часто Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» відвідують закордонні гості, які цікавляться постаттю великого генія Івана Франка. Вони більше хочуть  познайомитися з місцем, де народився та де проходили його дитячі й юнацькі роки.

Нещодавно садибу родини Франків та Літературно-меморіальний музей відвідала делегація з Іспанії, а сьогодні сюди завітали гості з Німеччини.

Змістовну та пізнавальну екскурсію для них провів працівник музею, аспірант Назарій Юрчишин. Під час розповіді він зазначив, що значну кількість своїх праць Іван Франко писав німецькою мовою. Це стало приємною несподіванкою для сьогоднішніх відвідувачів.