З ЛІТОПИСУ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІВАНА ФРАНКА В НАГУЄВИЧАХ… ДИРЕКТОР ПЕТРО ХМІЛЬ
Посада: директор Меморіально-ландшафтого заповідника «Нагуєвичі»; директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» на батьківщині Івана Франка.
Каденція: 1993 р. – 9 березня 1994 р.; 10 березня 1994 р. – червень 2001 р.
Коротка біограма:
Народився 18 червня 1955 р. в с. Чагрів, Рогатинського району, Івано-Франківської області. Закінчив факультет романо-германської філології Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка, здобувши фах «вчителя французької мови».
Впродовж 1994 – 2001 р. працював на посаді директора новоствореного заповідника в Нагуєвичах. Сьогодні мало хто знає, що упродовж 1993 – 1994 рр. установа мала назву «Меморіально-ландшафтний заповідник «Нагуєвичі», який діяв при Дрогобицькій районній державній адміністрації. 10 березня 1995 р. згідно постанови Кабінету міністрів України № 154 був перейменований на «Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», який підпорядковувався Львівській обласній державній адміністрації. Установа почала діяти поряд із філією Льівського літературно-меморіального музею Івана Франка в Нагуєвичах, щоправда, ключовою метою установи було збереження меморіальних місць, пов’язаних із життям і творчістю Івана Франка: «Стежки Івана Франка», «Дороги Івана Франка», «Радичевого лісу» та інших територій, пов’язаних із спадщиною письменника. Також згідно постанови міністерства заповідник повинен був забезпечити розроблення до кінця 1994 року генерального плану розвитку заповідника із визначенням його меж, охоронних зон, зон регулювання забудови, зон охоронюваного ландшафту, а також обсягів, вартості та термінів проведення робіт з реставрації пам’яток, упорядкування й благоустрою території та ландшафту.
Серед ключових досягнень керівництва Петра Хміля варто згадати збільшення штатного персоналу заповідника, утримання і розбудову літнього театру І. Франка, стежки І. Франка, галявини казок та збереження інфраструктури паркової зони для туристів. П. Хміль був і серед авторів розробки програми приєднання до заповідника музею-садиби та Літературно-меморіального музею Івана Франка в часі трагедії пов҆язаною із пожежею у 2001 р. Від початку свого існування в штаті заповідника працювала окрема бухгалтерія на чолі із головним бухгалтером Надією Лопановою.
27 серпня 1996 р. під час святкування 140-річчя від дня народження І. Франка заповідник долучився до організації літературно-мистецького свята «Пісня і праця – великі дві сили» на сцені «Літнього театру». Серед почесних гостей з привітаннями та побажаннями процвітання виступили представники діаспори Нестор Бараник з Канади та Орися Білас із США. Це були одні із перших міжнародних контактів заповідника. 29 серпня 1999 р. разом із філією Львівського літературно-меморіального музею І. Франка в Нагуєвичах, заповідник підготував масштабне святкування 143-ої річниці від дня народження І. Франка на сцені літнього театру.
На початку 2000-х рр. П. Хміль започаткував концепцію розвитку села Нагуєвичі, як культурного комплексу туристичних та наукових локацій, зокрема, у плані будівництва окремої наукової бібліотеки, нового будинку культури, пансіонату, відео-залу тощо.
У період керівництва Петра Хміля наукову роботу в заповіднику відродив відомий краєзнавець Ярослав Ольховий, який з 24 травня 1993 р., працюючи на посаді старшого наукового співробітника установи, системно публікував власні дослідження на сторінках наукових фахових та краєзнавчих видань України.
З липня 2001 р. Петро Ілліч Хміль працював заступником голови Дрогобицької районної ради, а також продовжував виконувати функції одного із засновників Дрогобицької міськрайонної організації Народного руху України, співзасновником якої був, починаючи з 22 липня 1993 р.
Останні коментарі